Казочка ходила
Від хати до хати,
З дітками любила
Вона розмовляти.
Той заплакав зранку
Вона тут з’явилась,
Малому Іванку
Низенько вклонилась.
Розповіла про зайчика,
Що стрибав у лузі,
В нього мишка й жабка
Були вірні друзі.
А тут чує плаче
Маленька Даринка,
Прилетіла казочка
Як біла сніжинка.
На коліна сіла
Пісню заспівала,
Дівчинка Даринка
Сльози повтирала.
Сонечко за обрій
Пішло спочивати,
Хто це неслухняний
Став вередувати.
Це хлопчик Данилко
Плаче вередує,
Його люба ненька
Ніяк не вгамує.
Казочка з’явилась
Сіла на подушку,
Розповіла для хлопчика
Про славного Петрушку.
Ще й поколихала
Вже й заснув хлопчисько,
Казочка зібралась,
Бо вже ранок близько.
Тоді вона знову
Буде розважати,
З в’язанки своєї
Казки роздавати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331819
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 20.04.2012
автор: Антоніна Грицаюк