***

Зеленотраво  на  душі  
і  квітнелюбо!
Ще  б  тільки  мріять,  розкошіть,
не  знати  згуби…
Вертеп  життя  не  переграть  –
не  наші  ролі,
О,  ніжний    Лелю  мій,  вертай
у  щасті  й  в  горі.
І  як  тремтливо  у  думках
до  тебе  линуть,
звучить  мелодія  п’янка
прелюдій  дивних.
Ще  б’ється  серце,  ніби  лань,
у  пастці,  в  путах,
звільни  його,  на  долю  зглянь,
що  сном  прикута.
В  блискучо  зоряних  світах
уже  весніє,
і  зріє  істина  проста,
що  так  –  не  вмію…
Не  відвернуть  лекала  хід,
не  маю  змоги  –
і  крають  промені  як  лід
мої  дороги…
ну  що  ж…  весна.  Весна!  Блакить!
Зимі  на  згубу…
Зеленотраво  хочу  жить
і  квітнелюбо…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331832
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.04.2012
автор: zvitka09