Присвячується собаці, прив'язаній в центрі Львова з капелюхом попереду і табличкою позаду: "Підтримайте собачку.У неї п'ятеро цуценят"
Привіт, собачко! Спи́нюся на мить
Я біля тебе, подивившись пильно
У твої очі, а душа болить.
І серце кров'ю би облилось сильно,
Якби повірив я в твоє життя;
Якби побачив цуценят голодних.
Тоді би виривались почуття,
І я не шкодував би гривень жодних.
Та я в твоїх очах лиш бачив сум,
Чи то байдужість, навчену роками.
Не винна ти, собачка моїх дум,
Що під людськими будучи руками
Тебе розділять з власними дітьми;
Збиратимуть тобою милости́ню.
І після цього зватися людьми
Наважаться вони?!...Та я покину
Тебе, собака пам'яті ти дня,
Такого дивного як вечір теплий.
Лиш довго пам'ятатиму ще я
Сльозу в очах твоїх і сум нестерпний.́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331837
Рубрика: Присвячення
дата надходження 20.04.2012
автор: Oleg Kolibaba