Забуваю ТЕБЕ, забуваю…

Забуваю  тебе,  забуваю..
Ніжний  погляд  блакитних  очей,
Не  зустрінемось  більше,  я  знаю
Не  вернемо  жагучих  ночей

Ми  розстались  з  тобою,  розстались...
Вже  не  буде  тих  радісних  днів
Й  поцілунків..,  лиш  сльози  зостались
І  солодкий  дурман  моїх  снів

Та  кав»ярня,  де  часто  бували,
Де  в  полон  захопила  любов
Буде  згадувать,  як  ми  кохали
Як  приходили  знову  і  знов

Які  квіти  красиві,  красиві...
Дарував  ти  мені  кожен  раз
Ми  закохані  були  і  щасливі
Як  всі  заздрили,  бачачи  нас

Не  пробачу  я  вже,  не  пробачу...
Твою  зраду  в  кав»ярні  тоді
Ти  й  не  думав,  що  я  це  побачу
Що  побачу  ТЕБЕ  і...  ЇЇ

Ні,  не  буду  я  плакать,  не  буду...
Це  така  видно  доля  у  нас
Я  забуду  тебе,  я  забуду
Лиш  закличу  в  союзники  час.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331875
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.04.2012
автор: Настя Ковал