Сум не заходить в хатину,
Тінню блукає по вікнах,
Вперто шукає щілину
В парі з холодним вітром.
Тихо зітхне до порога:
-Що би лихого зробити?
Садом посію тривоги,
Буду подвір’ям бродити,
Звію останню билинку,
Кину вітрам під ноги,
Гарної звістки світлинку
Не допущу з дороги,
Друзів змету брехнею,
Ще й посміюся з болю,
Радості перемелю
І заберу з собою…
Він глузувань тих за тином
Плів павутиння прокляте,
Сум не заходив в хатину…
Хто б його мав пускати?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331897
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.04.2012
автор: Журавська