Як завжди тут цвітуть сади;
Щоб милувались ними очі.
Вкраїни, дочки і сини –
Земля ця наша, Божа, отча.
З коріння краю зацвіте
Здійметься ввись і віра й слава.
Стремління в щастя золоте
Свята земля ця увібрала.
Із неї нива колосить,
І хліб дарує щиро літом.
Про щастя рідної краси
Шепоче ніжну пісню жито.
Її безмежності ліси -
Місця де завжди сам собою.
Гаї, діброви і степи
Чарують вільною красою.
Вона на світі лиш одна -
Ніде немає більш такої.
Твій рідний край і сторона -
Родимий рай душі земної.
серпень 2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331993
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.04.2012
автор: Андрій Гагін