СТРІЛИ КОХАННЯ !!!

Амур  не  злий  він  дуже  хитрий  дядько  ,
             Пуска  з  небес  він  стріли  до  сердець  .
             То  влучть  лиш  в  одне  разів  так  з  тридцять,
             То  зразу  в  десять  різних  і  аж  ніяк  не  хоче  
             Поцілить  у  те  до  кого  всі  ці  почуття  горять  .
             Горять  з  серцями  і  їх  душі  сльозами  плачуть  ,
             А  амур  цвіте,  лиш  тішится  він  тим  шо  люди  
             Слабкі  й  бояться  до  сердець  впустити  віру  .  
             В  свою  силу  в  життя,  любов  в  майбутне  .
             В  те  що  ті  стріли  вони  здатні  розтопити  
             Теплом  своїх  ніколи  не  згасаючих  сердець  .
             Лиш  варто  тільки  захотіти  ,бажати  всім  того  тепла.  
             Та  люди  більшість  єгоїсти  не  хочуть  навідь
             Уявити  що  їх  любов  то  їх  частинка  яка  не  може  жить  сама  .
             Хотять  вони  її  забрати  не  дивлячись  ні  на  кого.  
             Та  тільки  гірше  може  стати,  така  любов  не  дасть  тепла  .  
             Амуру  того  тільки  й  треба,  він  все  радіє  і  співа  .
             Він  дружить  з  усіма  богами  і  ті  без  нього  яж  ніяк  .  
             Та  до  людей  ніяк  не  дойде  що  хитрий  він  як  лис  старий
             Не  хоче    він  стріляти  в  тих  людей  що  поруч  ,
             Щоб  грітись  довго  від  вогню  отих  обдурених  сердець  
             Насправді  ж  ту  богиню  Афродіту  що  справжню  сіяла  любов
             Він  взяв  в  полон  і  всім  сказав  вона  путана  .
             Стріляє  тільки  в  тих  кого  захоче  а  лук  у  мене  відняла  .    
             Забрав  він  лук  у  неї  й  стріли  та  не  научиться  стрілять  ,
             І  інколи  чарівні  стріли  із  неумілої  холодної  руки
             Стають  гарячі  й  прилітають  до  тих  сердець  
             Які  відкриті  для  тепла  і  хочуть  жити  а  не  черствіть  
             Дають  тепло  усім  навкруг  радіють  кожнї  хвилини
             Тоді  радіє  Афродіта  Амур  від  злоби  аж  стриба  
             Та  і  не  може  він  нічого  сам  зробити  
             Бере  він  лука  й  з  розпачу  стріля  у  тих  людей  
             Що  поряд  з  люблячими  серцями    щоб  ті  робили  його  діло  
             Така  любов  з  холодної  руки  Амура  приносить  горе  і  біду
             Бо  сліпнуть  часто  такі  люди  не  знають  що  тоді  робить
             Колотять  вони  в    ступі  воду  бо  хочуть  без  взаємності  любить  .  
             Та  ті  хто  вже  пізнав  кохання  і  розтопив  теплом  сердець  
             Холодні  стріли  і  впустив  до  серця  через  біль  ще  раз  любов
             Беруть  за  вухо  хитрого  амура  і  всиплють  в  пазуху  пісні  ,
             Хай  все  те  що  ти  зробив  повертаеться  тобі  )))

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332075
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.04.2012
автор: Роман Горпинченко