Ми - воювали… а ви - продали…

Пам’ятаєш,  бойовий  друже  Степанe,-  
Ту  калину  над  водою  червону,  
Під  нею  спочили  Микола  й  Іван,  
Так  і  не  вернулись  хлопці  додому  

Поклала  куля  ворожа  біля  Дністра,  
Де  вода  вирувала  темно  –  червона...  
Час  іде…  а  з  пам’яті  усе  не  стира,  
Досі  там  ростуть  калини  тої  грона…  

По  цей  час  там  тече  Дністер  –  ріка,  
А  могила  їхня  ледь  видніє  
Закінчилась  давно  ота  війна  
І  здійснилась  хлопців  наших  мрія  

Незалежність  охопила  Україну,
Дарма,  Степане,  ми  у  бій  ішли,
Продають  нащадки  Батьківщину,
І  москаль  царює  знову  в  ній...

Українці  !  Брати,  не  продавайтесь!
Згадайте  подвиги  своїх  дідів,
Не  стійте  !  Не  надійтесь  !  Не  здавайтесь  !
До  дій  час  переходити  от  дій  !

Автор:    Назар    Гузій    21.04.2012р.    .©


[Жодну        з        частин        даного        вірша        не        можна        копіювати        або        відтворювати        в        будь-якій        формі        без        дозволу        автора]©

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332079
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 21.04.2012
автор: Назар Гузій