Як болісно у вікна б*ється Дощ,-
Не в силу зрозуміти, що один.
Ховаючи в мільйон порожніх площ
Безглузді спогади п*яти хвилин.
Як безсоромно опустивши очі,
Геть сірі, не інакше - він же Дощ.
Лишив одну її посеред ночі,
на розсуд тих безжальних площ.
P. S. Дякую за натхнення автору Копачівна.
08.04.2012.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332141
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.04.2012
автор: Шипшинка