Очікую з надією незнаного

Я  задихаюсь  
у  цьому  просторі  
без  меж
межованому.
Я  зневіряюсь
у    світі  мрій
безмрійному.
Закохуюся  
час  від  часу
й  розчаровуюсь.
Я  сподіваюся
на  диво,
та  залишаюсь  
не  здивованим.

Я  вірю  в  щось,
та  часто  зневіряюсь.
Я  завжди  думаю
про  щось  чи  когось,
та  згодом  забуваю.
В  світі  ілюзій,
але  в  реаліях
життя.
Завжди  чогось  чекаю,
та  часто  не  в  змозі
дочекатись  до  кінця.

Кричу  з  нідією,
що  хтось  почує.
Та  часто
сам  не  чую
елементарних  слів
або  порад.
Надіюся
на  радісну  зустріч,
хоча  і  сам
не  завжди  рад.
Так  чого  ж  в  біса
я  таки  бажаю?
Мабуть  того,
про  що  і  сам  не  знаю..


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332176
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.04.2012
автор: Fagotyst