В кінці містечка ржавенький вагон,
Три наркомана в черзі по покупки,
Із нетерпінням бігли у притон,
Чекали жадібно міські маршрутки.
І в спину дихають собаки у погонах,
За те що крали вже були і ходаки,
Ще не навчились, тому досі у притонах
Шукають щастя в гострому шприці.
“Бог є спасіння” – це брошурка на табличці,
Висить прибита цвяшком на стіні,
Та відвертають жадібні обличчя,
А на губах вже прояви піни...
Купили, вмазали і впали в кому,
А зранку знову нишпори в баках,
І не зважають ні на спеку, ні на втому,
Бо треба похмелитись в кабаках ...
Когось нагородила доля щастям ,
Комусь напри-великий жаль його нема,
Когось засипле в комі жовте листя,
Когось чекає знов сира тюрма ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332242
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.04.2012
автор: Віктор Непомнящий