Весною ранки дивовижно веселкові,
і стеляться тумани над рікою.
Дерева руки-віти розійняли,
і захотіли простір обійняти .
У посторі насиченим озоном
пересіклись шляхи птахів обзорно.
Дотримуються там своїх законів,
тож в небі спокійніш ніж людям долі.
Природа обдаровує планету,
красою, захистом - цікавість до життя?
Людина ж знову повертається в печеру,
лізе на дерево,та ріже сук і віття.
Міняються сезони,тож взуття
по моді , й одяг підбирає.
Чотири пори в році , та життя
марнуючи, безжалю пропускає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332327
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.04.2012
автор: Вразлива