20 років незалежності

Зараз  маю  такий  емоційний  стан,  що  вбийте  мене.  Те  що  я  готова  постелитися  там  де  ти  впадеш,  о  ще  біда  тай  годі.  Розчарована  у  власно  збудованому  світі?  Ні  я  до  щастя  і  шаленства  закохана  до  нестями  тобою  зачарована.  Все,  що  у  моєму  житті  сталося  за  весь  цей  час…я  тобі  багато  чим  завдячую.  Багато  було  змінено  моїх  пріоритетів.  Говорили  про  ксенофобію.  От  тобі  моя  ксенофобія  Я  БОЮСЯ  БУТИ  ТВОЄЮ    СІРОЮ  БУДЕННІСТЮ.  Мені  важливо  кожного  дня  відчувати  твою  долоню.  Я  знаю,  що  з  часом  я  буду  тією  святковою  повсякденністю.
Зараз  у  тебе  багато  чого  вдається  твій  погляд  поруч,  а  рука  завжди  гріє  мою  долоню.  Ти  те,  що  я  шукала  у  своєму  житті.  Врівноважений  до  шаленості,  такий  витривалий.  Я  захищена,  захищена  тобою.
Ти  емоційний.  Мені  такий  потрібний  Твої  сльози-це  та  відвертість  яку  я  шукала  всі  свої  20  років  незалежності.  Твої  очі  і  твоя  віра.  Твоє  правильно  сказане  слово.  Надихаєш,  коли  зовсім  безсила,  жалієш  коли  аж  занадто  погано.
Колись  ти  сказав,  що  я  тобі  нічого  не  дала.  Потім  вибачився,  сказав,  що  під  емоціями.  Я  віддала  тобі  свою  ніжність,  присвятила  тобі  свою  творчість,  подарувала  тобі  своє  натхнення  і  огорнула  тебе  своєю  особистістю.  Часто  така  тобою  натхненна.
Я  щиро  вірю,  що  мої  обійми  тебе  врівноважують.  Боже,  як  я  в  це  вірю!!!  Не  засмучуйся,  малий,  ти  такий  у  мене  хороший)))  Я  не  знаю,  як  тобі  допомогти.  Часто  відчуваю  свою  провину.  Сьогодні  відчувала  ту  провину.  Халепа…я  й  зараз  її  відчуваю.  За  той  відведений  нам  з  тобою  період  я  щаслива.  Вдячна,  що  ти  такий  зараз  емоційно-стабільний.  
Я  поруч  з  тобою,  якщо  ти  так  захочеш!  Я  маю  стільки  слів  і  стільки  не  можу  сказати,  не  можу  пояснити…суцільні  слова…емоції…буремність  мої  почутів.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332348
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.04.2012
автор: Катяха