Кохай її, як неба свіжість
Весною розстеляє ніжність,
І восени, як шаленіє
Опале листя, паленіє.
Зимою, як сніжок біліє —
Нехай душа від щастя мліє!
Улітку під пташині трелі
Даруй медові акварелі.
Коли сумна, а чи щаслива,
Коли весела і дбайлива,
Коли у настрої мінлива,
Коли прокинеться сонлива,
Чи добре їй, а чи погано —
Голуб, не сип їй сіль на рани.
Кохай одну у цілім світі
Під час дощу, як місяць світить...
Вона — одна і незрівнянна,
Така близька тобі, жадана.
Кохай її все більше й більше —
Засяє день новий ясніше! 2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332446
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.04.2012
автор: Lana P.