Іде годинник, монотонність кроків.
Проходять стрілки щогодинний марафон.
Відлічують життя минулих років.
Прожитих днів моїх мінорний фон...
Летять за стрілками думки в колишнє,
І виринає спогадів юрба,
Неначе різнобарвнеє намисто,
В них переплелись радість і журба.
Багато було, а ще більше буде,
Поки іде життєвий механізм,
Поки годинника не стануть ходи
І не покажуть вгору, а чи вниз.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332548
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.04.2012
автор: Рижулька