На тротуарі, упОперек, мов немовля на дорослому ліжку,
В шерсті торішній, що нині уже зажаркА,
Боком вагітним лякає, й водночас – і тішить,
Жулька-безхатько… ой, доля собача така…
В бубон святковий беззвучно малі вибивають,
Ходором ходить квітнево-розніжений бік…
Скоро – в життя їм, а може… одразу й сконають
В тьотімарусинім темнім оббитім відрі…
Жулька із сонечком дружно живуть у тандемі:
Мружиться псина, бо промінь пружинить соски…
Поруч плакат: люди кажуть – якесь у них «Євро…»?
Вирушить Жулька у вічність… з дітьми… навпрошки…
10.04.2012.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332650
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.04.2012
автор: Лариса Омельченко