* * *
Заснули коси на покосі,
В траві ховались ноги босі,
І дивний спів різноголосся
Клином відходив до небес.
Гроза повітря розпирала
І хмари нависали жалом,
І крила ластівок дрижали
Перед дощем, що вив, мов пес,...
Зірвався,... кинувся лизати
Своїм тепленьким язиком
Кохання, що в траві зім′ятій,
Лягло туманом сіножаті
Та пахло свіжим молоком.
Все відлетіло дивним сном.
А ми лежали, мов розп′яті,
Між Раєм, Пеклом і Хрестом.
* * *
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332660
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.04.2012
автор: СИНЕВІР