Пізно…

Витає  у  повітрі  запах  м"яти,  
Чебрець  собі  прихисток  тут  знайшов,
Любисток  стелиться  аж  до  самої  хати,
Добридень,  мамо,  в  гості  я  прийшов.

Калина  віттям  радо  помахає,
Бринить  вода  в  цеберку  як  жива.
"Як  Вам  живеться,  мамо?"  -  запитаю,
Чомусь  не  скошена  стоїть  трава?

І  чорнобривцям  місця  мало,
Попід  вікном  густі  ряди  стоять.
Але  чому  мені  тривожно  стало?
Чому  назустріч  двері  не  риплять?

Мов  вкопаний  стою  на  ганку,
До  неба  руки  підійму...
Й  питатиму  себе  до  ранку:
Чому?  Чому?  Чому?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332828
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.04.2012
автор: irinag