Плаче небо дощем за вікном на дворі,
Темні хмари найшли й наче ніч наступила,
Плаче серце слізьми у дівочій душі,
Так вже сталось між нами - тебе відпустила.
Відпустила твій погляд чарівних очей,
Ласки рук такі ніжні, чуттєві, жагучі,
Радість днів і шаленство тих милих ночей,
І цілунки ці пристрасні й приємно-пекучі.
І цей щирий такий простодушний твій сміх,
І сердечко твоє, що так вміє прощати й кохати,
Що уміє тепло віддавати й любити усіх,
У найважчу хвилину по-справжньому так співчувати.
Ти вже іншій даруєш ці ночі й світанки барвисті,
Захід сонця і радісний спів солов»їв у зеленім гаю,
І плодами увінчане літо, неначе в намисті,
І на вушко шепочеш так ніжно: "тебе я люблю!"
Та я відчуваю між нами ще іскра не згасла,
І тепло я від спалаху цього в душі бережу,
Кохання до тебе у серці крізь час я пронесла,
Надіюся й вірю - ще скажеш: " ТЕБЕ я ЛЮБЛЮ!!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332945
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2012
автор: Настя Ковал