Я чую, як плачуть берези,
Сумують одні за вікном.
А в серці жалі наче леза
І біль у душі перед сном.
Теплом я їх хочу зігріти,
Напитись березових сліз.
В самотності, щоб не зомліти,
Спішу до плакучих беріз.
Я їх заспокою у тиші,
Про долю свою розповім.
Для них читатиму вірші,
І пісню співатиму їм.
Не плачте, прошу вас берези,
Хай росами плаче трава.
Хай дощик вам листя мереже,
Й доносить вам ніжні слова...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333270
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.04.2012
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)