У Катрусі є Кузьма,
Це- маленьке кициня,
Не сидить воно сидьма,
Швидко двері відчиня.
У дворі вони удвох,
Через квіти пригали,
На городі, де горох,
По доріжці бігали.
Стало сонце припікать,
Мати, почала гукать:
,,Котик буде вже нявчать...
Може всі підете спать?"
,,Дуже котика люблю,-
Тихо мовило дівча,-
Постіль зараз постелю,
Та пограюся в м'яча".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333299
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 26.04.2012
автор: Кошкина