Коли настане тобі час,
Спинитись у спокою
Вона обійме тебе враз
Кістлявою рукою.
Задує свічечку буття,
Накаже вирушати.
Вже закінчилося життя,
Нема куди тікати.
І поведе в далекий край
Де холодно і темно.
Там не побачиш небокрай,
Надіятись – даремно.
Той морок, вічна темнота
Лиш смуток навівають.
Одна навколо чорнота.
Птахи там не співають.
Не чутно голосу людей,
Нема води і суші.
П’янить лиш запах орхідей
Й літають мертві душі. (с)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333304
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 26.04.2012
автор: Бойчук Ігор