Пам’яті стіна кам’яна.
Імена сумної шаноби…
Білим світом рине Чорнобиль –
невигойна мстива мана.
Приспів:
В шанобливому мовчанні
незворотно час мина.
Кам’яна стіна печалі.
Незабуті імена.
Світлу пам’ять берегтимем.
Заповітна пісня ця.
Чорнобривці-побратими –
життєдайнії серця.
Стали в алфавітних рядах
і живі, і мертві на чатах.
Боляче мовчанням кричати.
Пам’ять – невигойний набат.
Приспів.
Вічний клич німої стіни.
І живі, і мертві – єдині.
Ймення найдорожче – ЛЮДИНА,
брате, не забудь, пом’яни.
Приспів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333312
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.04.2012
автор: Олександр ПЕЧОРА