49. «У чорнім світі я стояв в задумі» (Стівен Крейн, переклад)

У  чорнім  світі  я  стояв  в  задумі,
Не  знаючи,  куди  ногам  звеліти  йти.
Й  людей  потік  стрімкий  побачив,
Що  ніс  невпинно
Лавину  збуджених  облич
На  хвилях  стадного  бажання.
Спитав  я  їх:
«Куди  ви?  Що  побачили  ви  там?»
І  тисячі  враз  голосів  мені  сказали,
І  тисячі  враз  пальців  указали:
«Дивись!  Дивись!  Он  там!»

Та  не  побачив  я  нічого  там.
Але  на  обрії  раптово  спалахнуло  сяйво,
Божественно-чудесне,
Видінням  зайнялось  шатро  небесне.
Воно  являлося
Й  щезало  знов.
Я  розгубився.
Тоді  з  юрби
Донісся  гуркіт  голосів
Бентежних:
«Дивись!  Дивись!  Он  там!»

І  знову  я  прозрів,
І  кулаками  ринувся  рішучо
Гребти  по  течії  юрби.
Об  скелі  тіло  я  подер,
І  об  дорогу  ноги  стер.
Коли  ж  я  знов  туди  поглянув,
Із  обрію  те  сяйво  зникло,
Божественно-чудесне,
Й  з  шатра  небес  видіння  щезло.
Та  очі  сяйва  ще  жадали.
І  в  відчаї  я  закричав:
«Нічого  я  не  бачу!  Куди  ж  я  йду?»
І  знов  юрба  мені  вказала:
«Дивись!  Дивись!  Он  там!»

І  над  душі  моєї  сліпотою
Вони  заверещали:
«Ти  дурень!  Дурень!  Дурень!»

------------------------------------------

I  stood  musing  in  a  black  world,
Not  knowing  where  to  direct  my  feel.
And  I  saw  the  quick  stream  of  men
Pouring  ceaselessly,
Filled  with  eager  faces,
A  torrent  of  desire.
I  called  to  them:
"Where  do  you  go?  What  do  you  see?"
A  thousand  voices  called  to  me.
A  thousand  fingers  pointed.
"Look!  Look!  There!"

I  know  not  of  it.
But,  lo!  in  the  far  shy  shone  a  radiance
Ineffable,  divine,  -
A  vision  painted  upon  a  pall;
And  sometimes  was,
And  sometimes  it  was  not.
I  hesitated.
Then  from  the  stream
Came  roaring  voices,
Impatient:
"Look!  Look!  There!"

So  again  I  saw,
And  leaped,  unhesilant,
And  struggled  and  fumed
With  outspread  clutching  fingers.
The  hard  hills  tore  my  flesh;
The  ways  bit  my  feet.
At  last  I  looked  again.
No  radiance  in  the  far  sky,
Ineffable,  divine,
No  vision  painted  upon  a  pall;
And  always  my  eyes  ached  for  the  light.
Then  I  cried  in  despair:
"I  see  nothing!  Oh,  where  do  I  go?"
The  torrent  turned  again  its  faces:
"Look!  Look!  There!"

And  at  the  blindness  of  my  spirit
They  screamed:
"Fool!  Fool!  Fool!"

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333333
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 26.04.2012
автор: Роман Колесник