Завмерла тінь,
Застигло у мовчанні,
Твоїх очей бездонне джерело.
Лукава синь,
Розтерзані зізнання,
Тепло ночей із вітром віднесло.
Мої слова,
Душі моєї крики,
Мов світлячки у темряві пустій.
Твої жнива,
Усі зчорнілі злаки,
А я ж просила «Подихом зігрій».
Ідеш – іди,
Стоятиму ще довго,
Чекатиму.. тебе, чи ні, не знаю,
Зітру сліди,
Але за кожним рогом,
Ще твою тінь, у відчаї, шукаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333390
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.04.2012
автор: Любов Чернуха