Завмерше місто-привид - це біль усіх часів,
Колись життя бурлило, колись лунав там спів,
Тепер нестерпна тиша, де стіни всі мовчать,
Не крикне навіть пташка, лиш спогади лежать.
Дивилась у віконце: а може ти там жив?
Тепер бетонні стіни і ваза з-під жоржин,
Покинутий ведмедик, замерз чи згнив давно,
Дитячий сміх, кохання, прогулянки в кіно.
Гуляє тут лиш вітер, самотньо йому тут,
Не плутає він коси, коли жнива цвітуть,
Завиє у квартирах, садочках і ларьках,
Його вже доганяє у серці дикий страх.
Скалічені надії, поховані думки,
Залишені домівки, розбиті всі шибки,
І дощ тут не потрібний, здається вмер тут час,
Мене лякає місто, а що воно для вас?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333469
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.04.2012
автор: Galkka