У мої очі ніхто не загляда.
У них просто ніхто нічого
не шукає.
Колись я думав: "Ну чого ж
ви так? Дарма.."
Тепер же зрозумів,
що там просто нічого і немає.
В тих очах світ
де тільки біль і смуток.
Одна журба й бездонная печаль.
Якесь бажання чогось,
чого не пояснити.
Й до всього світу
безкінечний жаль.
За що мені дістались оті очі?
Чому саме мені,
а не комусь?
Водночас й чоловічі і жіночі.
Мабуть від них
я все ж таки відмовлюсь.
Відмовлюсь. Ну гаразд.
А далі що?
А як без них дивитися
на ноти?
Прийдеться все ж сповна
терпіти їх.
І в той же час ненавидіти
до нудоти..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333667
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.04.2012
автор: Fagotyst