«Витися, вчитися і ще раз вчитися
комунізму справжнім чином!»
(В. І. Ленін)
Пропоную читачу уривки з маловідомої книги спогадів Комочкіна К. Ф. «Оповіді про комуністів» написану у 1974-1979 роках і присвячену питанням комуністичного виховання молоді. У книзі автор описує епізоди політосвіти і методи вчителів комуністичного виховання з якими він був знайомий особисто, зокрема неодноразово згадує парторга Полікарпова В. І. і його роботу з комсомольськими активістами у 1959-1967 роках. Автор книги – Комочкін К. Ф. (1946 р.н.) на фахом зоотехнік, працював парторгом на свинофермі «Ленінський шлях» у с. Велика Лопушня Кролівецького району Сумської області, публікувався неодноразово у районній газеті «Зоря комунізму». Зокрема ним були написані статті «Доярки і розвиток соціалізму», «Тваринники назустріч XXIV з’їзду КПРС», «Рішення партії виконаємо і перевиконаємо!», «Свиноферми і світовий комуністичний рух». Зі своїм героєм Полікарповим В. І. автор познайомився особисто у 1966 році коли відомий в ті часи вихователь молоді та вчитель комунізму працював першим секретарем Кролівецького райкому партії. Полікарпов В. І. народився у 1930 р. у с. Хруни Костромської області. Закінчив історичний факультет Житомирського педінституту, де і вступив до лав Комуністичної партії. З 1952 року на партійній роботі – спочатку очолював Охтирський районний комітет комсомолу, потім партійну організацію будівельного управління «Будканалмонтаж» у м. Суми і з 1959 року Кролевецький райком партії. Все життя він займався проблемами політичного виховання молоді, організовував школи партійної освіти, вів заняття партійної школи «Гарт». Його учні і послідовники пам’ятають його як невтомного і полум’яного борця за справу Світової Революції.
* * *
Одного разу парторг Полікарпов В. І. проводив комсомольські збори трудового колективу і в кінці зборів сказав: «Існує істинний комуніст без партбілета, ось він, незримий ходить вам по головам.» Тоді комсомолець Булочкін А. Н. встав і спитав: «Хто ж цей істинний комуніст без партбілета?» Полікарпов підбіг до Булочкіна, схопив його за барки і почав трясти вигукуючи: «Кажи!!! Кажи!!!» Але комсомолець Булочкін мовчав. Тоді Полікарпов розчаровано подивився на обличчя комсомольців і сказав: «Який же дурень цей комуніст без партбілета!»
* * *
Одного разу до парторга Полікарпова прийшов комсорг Іванов В. В. і спитав: «В чому суть комунізму?» Парторг Полікарпов відповів: «Приходь на першотравневу демонстрацію, я тобі розкажу в чому суть комунізму!» Прийшов комсорг Іванов на першотравневу демонстрацію, побачив парторга Полікарпова біля трибуни і повторив своє запитання: «В чому суть комунізму?» Парторг Полікарпов відповів: «Дивись одні червоні прапорці маленькі, а інші великі!»
* * *
Одного разу комсомолець Булочкін спитав парторга Іванова: «Що таке марксизм?» Парторг Іванов відповів: «Над трубою заводу здіймається дим».
* * *
Одного разу комсомолець Булочкін прийшов на комсомольські збори без комсомольського значка. Парторг Полікарпов побачив це і вигукнув: «Тобі вже, напевно, байдужа справа Світової Революції!» Тоді комсомолець Булочкін вийшов на площу Леніна і вигукнув: «Товариші! Робітники і селяни! Приходьте завтра вранці на вулицю Карла Маркса. Я там буду розпалювати вогнище Світової Революції.» Наступного ранку на вулиці Карла Маркса почався ажіотаж – прийшла маса народу, всі хвилювались, всім було цікаво як комсомолець Булочкін буде розпалювати пожежу Світової Революції. Дехто з буржуазного охвістя навіть потайки викликав пожежну машину. Прийшов комсомолець Булочкін і сказав: «Я завтра почну розпалювати вогнище Світової Революції на вулиці Жовтневій!» Прийшов народ наступного дня на вулицю Жовтневу, а комсомолець Булочкін заявив: «Я завтра буду розпалювати вогнище Світової Революції на вулиці Комінтерну!» І так він кілька днів морочив трудящим голову. І коли в черговий раз він прийшов зранку на вулицю Дзержинського ніхто туди більше не прийшов. Тоді комсомолець Булочкін взяв і розпалив пожежу Світової Революції.
* * *
Одного разу на партійній школі комсомолець Булочкін спитав парторга Полікарпова: «Чи є пролетарська свідомість у трудового селянства?» На це парторг Полікарпов відповів: «Му-у-у-у!!!»
* * *
Одного разу парторг Полікарпов будучи на посаді першого секретаря Кролевецького райкому партії приїхав для обміну досвідом до секретаря Ромненського райкому партії Заколєбанова Ф. П. Під час дружньої бесіди Полікарпов розповів Заколєбанову таку історію: «В моєму районі два комосередки сварились між собою за один стіл – одні говорили, що він має стояти в їх парткомі, інші, що в їхньому – так він їм сподобався своїм дизайном. І обидві сторони начебто були праві, бо їм в райкомі обіцяли подарувати саме цей стіл. І сваркам тим не було кінця. Тоді я прийшов на збори і сказав – давайте розпилимо стіл пилою навпіл – половину стола візьмете ви, половину ви. Але якщо хтось із вас скаже зараз щось розумне про розвиток комуністичної ідеології, то тому комосередку дістанеться весь стіл. Але всі мовчали. А щоб ти сказав на їх місці?» Тоді парторг Заколєбанов дістав з кишені партійний квиток, поклав його собі на голову і почав ходити по кабінету назад-вперед. Парторг Полікарпов вигукнув: «Якби ти був там, стіл лишився б неушкодженим!»
* * *
Одного разу комсомолець Булочкін прийшов до парторга Полікарпова запитати, коли буде збудований комунізм і як розпізнати і боротися з правим опортунізмом. Та не встиг він і слова зронити, як парторг Полікарпов вихопив з кишені гайковий ключ в вдарив комсомольця Булочкіна по голові. Булочкін впав і жалібно зі здивуванням в голосі запитав: «Чому Ви мене вдарили? Я ж навіть нічого не запитав!» Парторг Полікарпов відповів: «Якби ти розкрив рот, то було б уже пізно!»
* * *
Одного разу комсомолець Булочкін прийшов до парторга Полікарпова і запитав: «Що таке опортунізм і як з ним боротися?» Парторг Полікарпов у відповідь сильно ущипнув комсомольця Булочкіна за ніс. «Ой, боляче!!!» - закричав Булочкін і втік. Прийшов наступного дня. Парторг Полікарпов його і запитує: «Ну де ж твої опортуністи?» Комсомолець Булочкін відповів: «Ніс уже не болить».
* * *
Одного разу на вищій партійній школі на перерві між засіданнями розмовляли секретарі райкомів Полікарпов і Заколєбанов. Полікарпов розповів таку історію: «У мене в районі один молодий комуніст примудрився запхати свій партбілет в порожню пляшку з-під горілки. І ніяк не міг його вийняти. І пляшку йому розбивати було шкода – все таки народне добро, економіка має бути економною, хотів він її здати в скло пункт і за виручені двадцять копійок купити для осередку червоний прапорець. І партійний квиток йому був потрібен терміново. Щоб ти зробив а його місці?» Секретар парткому Заколєбанов відповів: «Послухайте! Послухайте!» Полікарпов із щирим здивуванням глянув на нього і сказав: «Саме так він і врятував свій партбілет!»
* * *
Парторг Полікарпов любив повторювати: «Якщо ти один день не читав творів Леніна – у тебе з’являються сумніви. Якщо ти два дні не читав творів Леніна – ти скочуєшся в болото опортунізму. Якщо ти три дні не читав творів Леніна – ти не зможеш більше жити!»
* * *
Одного разу парторга Полікарпова запросили на взуттєву фабрику імені Карла Маркса на зустріч з трудовим колективом. Там якраз скликали мітинг радпрацівниць з нагоди Дня робітників радянської торгівлі. Парторг Полікарпов виголосив трьохгодинну промову. У своїй промові він торкнувся питань важкого становища робітничого класу у капіталістичних країнах, шляхів втілення в життя рішень ХХІV з’їзду КПРС, питань діалектичного матеріалізму як основи комуністичного світогляду. Також пояснив, що плани партії – це плани народу. Ще раз нагадавши слухачам, що марксизм ленінізм вчення вірне, тому, що воно правильне, парторг Полікарпов закінчив промову гаслом: «Хай живуть три червоних прапори!»
* * *
Одного разу парторг Полікарпов помітив, як комсомолець Бубліков І. І. читає книгу Мопассана «Милий друг». Полікарпов скрушно похитав головою. Комсомолець Бубліков почервонів. Тоді парторг Полікарпов сказав: «Якщо вмієш читати – читай тільки твори Леніна, якщо вмієш писати – пиши тільки гасла!»
* * *
Комсомолець Бубліков часто заходив до партогра Полікарпова і цікавився питаннями, що таке первинне, а що таке вторинне. Але парторг Полікарпов відповідав йому мовчанням.
Одного разу комсомолець Бубліков дуже вдало зайшов в гастроном – там якраз несподівано завезли ковбасу «Любительську» і зелений горошок. Черга не встигла ще велика надбігти і Бублікову і ковбаси, і горошку вистачило. Крім того, йому по знайомству дали не один кілограм і не одну банку в одні руки як всім, а стільки, скільки руки донесуть. Не дивлячись на обурення громадян у черзі. Ледве йде комсомолець Бубліков з повними «авоськами» ковбаси і горошку і мріє про те, де б йому ще для повного щастя згущеного молока роздобути. Побачив це парторг Полікарпов і сказав: «Первинне – це вторинне, а вторинне – це первинне!»
* * *
Йшов одного разу парторг Полікарпов по вулиці Леніна. Літо було. Жарко. І як на зло прорвала на вулиці каналізація. Тече по вулиці всіляка бридота, сморід стоїть… Засмутився парторг Полікарпов з приповуду такого неподобства. Але раптом побачив він бригаду сантехніків, які йшли з червоним прапором і гаслами на суботник. Посміхнувся парторг Полікарпов і сказав: «У бідній і відсталій країні легко і просто збудувати комунізм!»
* * *
Одного разу парторг Полікарпов дав завдання комсомольцю Булочкіну законспектувати роботу Леніна «Крок вперед, два кроки назад». Наступного дні комсомолець Булочкін запізнився на збори партактиву. Полікарпов суворо подивився на комсомольця Булочкіна і спитав:
- Ти чому запізнюєшся на важливі партійні заходи?
- А я йшов крок вперед, два кроки назад, як і вчив великий Ленін!
- А як же ти взагалі сюди дійшов?
- А я задом ішов!
* * *
Якось парторгу Полікарпову повідомили, що трест відстає від виконання п’ятирічного плану. Тоді парторг Полікарпов вирішив, що назріла необхідність організувати позачерговий суботник. Під час проведення суботника парторг Полікарпов перевіряв роботу робітників, брав недбайливих «на олівець» і помітив, що навіть алкоголіки Сідоров та Пертов, а також дармоїд Махонін, явний шкідник Молоточкін, саботажник Сидоренко і син ворогу народу Розенкранц прийшли на суботник і працюють на совість. Тоді парторг Полікарпов сказав: «Народ – це листок паперу. На ньому можна написати будь-які слова!»
* * *
Одного разу парторг Полікарпов проводив політінформацію у трудовому колективі. З доповіддю про міжнародне становище виступив комсомолець Бубліков, який зокрема сказав, що найбільшу небезпеку для світового комуністичного руху представляють опортуністи. Тоді парторг Полікарпов зупинив його і гучно проголосив: «Ти помиляєшся, товаришу! Опортуністи нагадують паперових тигрів. Вони тільки здаються страшними!»
* * *
Одного разу парторг Полікарпов напросився в гості до комсомольця Булочкіна. Він знав, що теща у Булочкіна дуже навіть непогано куховарить, причому кухня в неї істинно пролетарська без всіляких там дрібнобуржуазних витребеньок і прибамбасів. Крім того вона варить чудовий самогон – справжній, робітничо-селянський, а не всіляку там капіталістичну каламутну бридоту. Але комсомолець булочкін судячи по всьому не зрозумів мети візиту парторга. Подумав, що парторг прийшов виключно для політбесіди з виховною метою. І пригощення, і ти паче революційного напою все ніяк на стіл не подавав. Поклав лише перед парторгом газету «Правда» з «продовольчою програмою» з метою її обговорити. Тоді парторг Полікарпов, побачивши це, став по стійці «струнко», поправив свій піджак, який більше нагадував кітель і голосно сказав: «Мета ясна! Завдання визначені! За роботу, товариші!»
* * *
Одного разу парторг Полікарпов проводив комуністичний суботник. Розподілив обов’язки робітників. У п’ятому цеху назбиралось за кілька років гора сміття, яку ніхто не прибирав. Прибирання сміття доручили безпартійному робітнику Бабушкіну. Комсорг Бубліков довідався про це і тут же прийшов до парторга Полікарпова з доповіддю: «Товаришу парторг! Робітник Бабушкін син ворога народу. Йому не можна довіряти навіть прибирання сміття!» Парторг Полікарпов суворо подивився на комсомольця Булочкіна і відповів: «У нас син за батька не відповідає!» І довірив робітнику Бабушкіну прибирати сміття.
* * *
Парторг Полікарпов ніколи не говорив: «Мої штани, мої шкарпетки, моя зубна щітка». Він завжди говорив: «Наші штани, наші шкарпетки, наша зубна щітка» розуміючи, що все це народна власність, суспільне надбання, яким він тільки тимчасово користується.
* * *
Парторг Полікарпов постійно шкодував, що легка промисловість Радянського Союзу випускає різний одяг. «О, якби всі люди ходили в однаковому одязі, - казав він, - наскільки б ми були ближчими до комунізму! Різний одяг – ось звідки починається дрібнобуржуазна ідеологія!»
* * *
Парторг Полікарпов щоденно годинами розглядав портрет Карла Маркса який висів у нього в кабінеті. Одного разу після багатогодинного споглядання портрету теоретика комунізму він кинув у порожнечу запитання: «І чому цей німецький фашист такий безбородий?»
* * *
Парторг Полікарпов щоденно перечитував «Маніфест комуністичної партії». Особливо йому сподобався абзац, де писалось, що жінки при комунізмі будуть усуспільнені. Згадуючи цитату Хрущова. Що «нинішнє покоління буде жити при комунізмі» і що «до 1980 року буде побудований комунізм», глибоко зітхаючи, парторг Полікарпов повторював: «Скоріше б комунізм збудували! Я б тоді десяток-другий жінок усуспільнив би!»
* * *
Одного разу до парторга Полікарпова прийшов комсомолець Бубліков і сказав: «Я хочу стати комуністом!» Парторг Полікарпов подивився на нього зі здивуванням і спитав: «А хто тебе зробив капіталістом?» І тоді комсомолець Бібліков зрозумів все…
(На світлині – комсомолець Булочкін А. Н. біля паротягу, який вперед летить і в комуні зробить зупинку. Гвинтівку комсомолець Булочкін лишив на паротязі і поспішає на партійні збори. 1979 рік.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333681
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.04.2012
автор: Артур Сіренко