Ох, цей вже розбишака-вітерець!
Легесенько нагнув вишневі віти,
І, зруйнувавши вроду нанівець,
Обсипав пелюстками ніжні квіти.
І сипались додолу пелюстки,
Заплутувались в моємУ волоссі.
Тендітним доторком коханої руки
Ти їх знімав до трепетної млості.
Нас закружляв вишневий снігопад
В любові й пристрасті шаленім вальсі.
Чуттєво цілував ти губ гранат.
Злилися душі у безмежнім щасті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333762
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.04.2012
автор: Рижулька