Ми поряд росли із дитинства.
Точніше з садочку б сказав.
Село було наше барвисте.
Я кращого мабуть не знав.
Озера з джерельной водою
І хащі густі череди,
Що тягнуть весняной порою
Закоханих бігти туди . .
Там був з нею перший мій танець,
Де взяв її ніжно за стан.
Дівочий грайливий рум»янець
Підняв почуттів ураган.
Зізнався одразу ж в коханні,
А потім життя вже було.
В нас внуки ростуть з цею пані-
На жаль майже зникло село.
Я їхав з великого міста
На землю колишню батьків.
Клубок із пожовклого листя
Позаду за мною летів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333849
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.04.2012
автор: Геннадій Деснянський