Вже бузок зацвів терпкий, доволі п'янкий,
Аромат плине від нього густий, в'язкий,
Обгортає тонкою вуаллю, хмільний,
Мою душу, моє серце, мої мізки...
Я чекаю на тебе, коханий ти мій,
На цілунок у вуста, солодкий такий,
Ніжно- медовий і глибоко-довгий твій,
Заворожуючий до нестями, лункий.
Ті кетяги бузку у саду чарівні,
Бо розпалюють мою уяву вони,
Про почуття любовні наші на весні
Й як закохані ми, поринули в ті сни.
Сни чудові, трохи гріховні й пристрасні,
Де нас, на перинах хмарин, вітри крильми,
Колихають під пісні свої голосні,
Щоб не прокинулися від кохання ми.
*******
І були почуття не тільки на весні,
А влітку, восени, зимової пори,
Наяву, завжди, на Землі. Чому б і ні?
До безкінечності...Бо Бог їх нам створив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333872
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.04.2012
автор: Макієвська Наталія Є.