Зустрічаю знов молочний ранок,
Боса в травах росяних іду,
Насолоджуюсь п’янким дурманом
Серед квітів запашних в саду…
Співом кличе небо синьооке,
І погода сонячна й ясна,
Щире, ніжне почуття й глибоке -
Квітне у душі моїй весна…
Кожну квітку ніжно пригортаю,
В вазу їх поставлю з кришталю,
Новий день піснями привітаю,
У яких немає слів жалю…
Я люблю вставати спозаранку
Зустрічати вранішню зорю,
Наливати чай у філіжанку –
З‘їсти два зернятка мигдалю.
Додаю вприкуску чорні сливи -
І тоді насправді я щаслива!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333899
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 29.04.2012
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО