Вірші, батьку, копиця сіна.
Вірші – це, що в душі осіло.
Мовить вітер підбіл-вустами:
- Сіно, сину, складай пластами...
Взявши ручку до рук чи вила,
Викидай будяки, бадилля.
Щоби в праці вершини трафить,
Відшукаєш ромен метафор,
Ніжнорутий живий епітет...
Віршотравень – алтар у літо.
В горах сіна є вірша обрис,
Із хаосу прозріє образ.
Збірка віршів – копиця сіна,
Що виводить з обараніння.
P.S. Вірш звіршили зелені сили:
Ручка,
подив,
коса
та вила!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334368
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.05.2012
автор: СавчукМикола