Прибоєм золотим колише
липневий вітер жита лан.
Теплом безкраїм поле дише,
по ньому плавно йде комбайн.
Комбайн червоний в жовтім полі
під вічним небом голубим.
Тут, між колосся, я на волі,
я з краєм рідним побратим.
Заскреготіло мотовило
(напевно бітер знов забило)
і вкотре ломом провертать,
раз, два, чудово, благодать.
1985.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334395
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.05.2012
автор: Андрій Чернівець