Навіщо ти створив цей світ
В якому замість щастя море сліз.
Ти ідеалом був моїм навік,
Тепер так раниш і мов холодний лід.
Любов у серці залишила слід,
Мені із нею жити з року в рік.
Твоя розмова як у спину ніж,
Розуміти не навчились до сих пір.
На душі холодний замітає сніг,
Тебе впустила я на свій поріг.
Шукати можна нелегких доріг,
Без імені залишився твій нік.
22.02.12
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334432
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2012
автор: Марія Левківна