«дівчинка винна!» –
видихне апостол,
і видихнеться, подохне:
ніч на шмаття біліє покровом здуття
в мішковині без продухів сухо прибоєм
від моря вітрами в безхмар’ї
короткозорість кулястих підвалин навиліт, –
незрима в собі і від себе вогниста цівка
під гримом відвалу
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334474
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 02.05.2012
автор: ларс