Сповиті терпінням .

Не  позбудусь  з  Майдану,  одного  ,
Коли  мрію  украли  живцем  
Слуги  тих  ,  що  розпяли  Святого  ,
Цеж  яким  треба  бути  сліпцем  .

Знову  яйця  знесли  ліберИли  ,
У  чергове  гніздечко  кладуть  .
А  за  ними  ,  ті  ж  писки  і  рили  ,
Від  "Кличка  "до  "Вперед"    -  єдна  суть  ...

Ну  проснітЕся  ,  глибше  загляньте  ,
Чи  Вам  мало  "  Космічних  облудь  "?
Ми  їх  бачили  в  Києві    встаньте  ,
Цього  жаху    нам  ще  не  забуть  .

Схаменіться  прошу  Божі  діти  ,
Женіть  зайдів  без  роду    нікчем  .
Так  давно  ,  вже  терпінням  сповиті  :
Злодіям  наймитами  стаєм...

На  коліна  в  проханні  Вам  стану  ,  
В  немовля  свою  честь  вколишу  .
Збережіть  же  ,  як  цінність  останню  ,
Обирайте  Вкраїну  ,  прошу  !

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334777
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.05.2012
автор: Дід Миколай