Раз океан сказав мені:
«Дивись!
На березі он там
Ридає жінка.
Я все дивлюсь на неї…
Іди й скажи таке їй:
Її коханого вложив я
На ложі з зелені холоднім
У золоті піску,
Поміж стовпів коралово-червоних.
На варті коло нього – двоє білих риб.»
«Скажи таке їй.
І ще:
Що цар морів
Ридає теж, безпомічний старик –
Нещадна доля
Йому на руки стільки трупів наскидала,
Що він стоїть, немов дитя
Між куп розкиданих цяцьок.»
-------------------------------------------
The ocean said to me once:
"Look!
Yonder on the shore
Is a woman, weeping.
I have watched her.
Go you and tell her this, -
Her lover I have laid
In cool green hall.
There is wealth of golden sand
And pillars, coral-red;
Two white fish stand guard at his bier.
"Tell her this
And more, -
That the king of the seas
Weeps too, old, helpless man.
The bustling fates
Heap his hands with corpses
Until he stands like a child
With surplus of toys."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334879
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 03.05.2012
автор: Роман Колесник