Ну не віддам любов цю грішну,
Зіпю , як вранішню росу .
Від мук та заздрощів подалі ,
До Бога в небо понесу ...
В раю кохану приголублю ,
До серця ніжно притулю .
Як сильно , я в гріху кохаю ,
Усьому світу розкажу .
Бог милостивий в вірі , знаю ,
Надію цю не полишу :
Колись простив же Він Вараві ,
Хібаж багато , я прошу ?
Ні , не віддам любов цю грішну ,
В холодну стриманість чужу ...
В благословенній волі Божій ,
Цю гірку чашу осушу .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334937
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 04.05.2012
автор: Дід Миколай