Мов позим’я благенька надія,
По калюжах квітневих наверне
Акварельно-слізлива неділя,
Що зовем по-весняному: вербна.
Ні дубова, ні липова. Тільки –
Деревця невибаглива назва...
Ще чорніють зморожені вільхи,
А в дубів ще покручені в’язи.
А верба вже цвіте приозерна
І у небо стріля тонкостріло.
І неділя пахуча і вербна
Розвесніле освячує тіло!
І воскресне ще радості Етна!...
...Ще надія вербова. Ще вербна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335039
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 04.05.2012
автор: СавчукМикола