Дістав цигарку. Прикурив.
Сиджу і думаю. Про тебе.
Хмаринки диму розбиваються
об торс чужого тіла.
Так і думки мої
об поріг твого серця б'ються,
і розлітаютсья на друзки.
Вщент розбиті
об твою байдужість
і розлетілись хто-куди.
"Забудь" - повторюю собі
вже вкотре.
"Забудь і край! Це не твоє!
Вона є вільна і не належить
більш нікому.
А особливо вже тобі.
Тож тільки сиди і мрій".
От і сиджу, і мрію.
Мрію.. мрію..
Ну от і час настав іти.
Вже диригент усіх скликає.
Ну хоч на декілька годин
відволічуся від думок
про тебе.
Так думав. Так надіявся на це.
Та бачу враз, що в клас
заходиш ти і чемно
за запізнення перепросивши
в диригента, сідаєш
за свій пульт.
І всі мої надії
одразу вщент розбила,
і знову всі думки
заполонила ти собою.
І знову мрії всі про тебе.
І знову розбиваються
на друзки об пороги
твого байдужого
до мене серця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335087
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.05.2012
автор: Fagotyst