По той бік сонця,
Місяця того,
На небі зорі запалилися очами,
Шматочок серця відламаючи мого,
Може не будеш ти мовчати,
І словами заплющивши,
Голодні свої дні,
Дивися стримано,
Тримаючи безодню,
Я лише думаю чому вони сумні,
Це все не видумав,
Просто зараз і сьогодні,
Пробуджуюся все таки зі снів,
Хочу дізнатись правду я Господню...
На білого і Бельгія десь там було,
Волинь є поряд і Валлонія,
І Данія, Дунай, Дон, і Сардинія й Дніпро,
І хата лан можливо Каталонія,
Італія й Атілла воював - батько святий,
Еллада, хай це будуть - е люди,
Іспанія, ми із панів ще не були,
Галіція Галичина і Галія усюди,
Британія звичайно це брати,
Ірландія нехай арійські землі,
Уельс чи Вельс - волосся розпусти,
Світлими мають стати плями темні...
По той бік сонця світла,
І неба мого,
Зорі стають яскравими очима,
Душа живе і з вітром,
До серця твого,
Я буду залишатися людина.
5.05.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335184
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.05.2012
автор: КРІПАКОС