***
То смутку забагато - знаю...
В очах - безмежно тільки тла.
Вже й силуетів не вгадаю,
Розмило тіні од тепла.
Кидає небо долі хмари,
Дороги інші і стежки...
Не можна так: одні примари!
Не треба так: гіркі думки!
Хіба ж не знаю?.. Акварелі
Розводить світанко́вий дим
І знов невтішені пастелі
Мазком влягаються сумним...
(5.05.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335212
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.05.2012
автор: Леся Геник