Вечір голубить весну в яблуневім саду,
Зваблює зірку серпанок ясну, молоду.
Я виглядаю тебе з перехрестя доріг,
Тихо клубочиться шляхом пелюстковий сніг.
Ти подаруй кохання мить,
Хай у серці забринить
Радість голосом весняним.
Ти розбуди мою любов,
Щоб вона заграла знов
Блиском сонячно-багряним.
Я у обіймах твоїх, у шовкових, втону,
В очі-озера глибокі гірські зазирну.
В них для душі зачерпну я живої води,
Хай оживуть в ній давно вже зів’ялі сади.
Ти подаруй мені цю ніч,
Хай не буде протиріч
Поміж нашими серцями.
Ти зірку щастя засвіти,
Щоб до неї я і ти
Полетіли ввись птахами.
У світанковій молочно-рожевій імлі
Пісню кохання витьохкують нам солов’ї.
В перших промінцях стосонячно палахкотить -
То не роса, то так щастя на віях іскрить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335256
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.05.2012
автор: Інна Серьогіна