Розітнувши задимлений простір,
Увірвався в задуху в’язку,
Терпкуватий і трішечки млосний,
Запах ніжного цвіту бузку.
У полоні п’янких ароматів,
Зачерпнувши солодкий дурман,
Квіти білі, на сотні каратів,
Прославляв своїм співом баян.
Ластовинням на землю лягає,
Куражу додає у пейзаж,
У таночку з вітрами кружляє
Білосніжний весняний міраж.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335275
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.05.2012
автор: Любов Чернуха