Я зупинюсь лише на мить,
В червневу подивлюсь блакить –
Яка краса! І все повз нас…
Баским нестримно скаче час.
Проблем буденних сірий лід,
Студить в очах навкружній світ.
Й за «невідкладними» ділами,
Ми не милуємось квітками,
Не помічаємо краси
Перлин ранкової роси,
Тепла і шовку вітерця…
І лиш добігши до кінця,
Життя пустого стане жаль…
Та не повернеш темпораль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335276
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.05.2012
автор: Осіріс