МОГИЛИ

Будуть  пташки  прилітати,  калиноньку  їсти,
 приносити  козакові  з  України  вісті...
 З  народної  пісні


Ой  на  неньчиній  могилі  
чебрець,  материнка.
Вітерець  стебельця  хилить  
і  плаче  хмаринка.
Де  упав  на  землю  батько,
там  палають  маки.
Не  змогли  усіх  сховати  
домовини  братські.

Ой  чекала  з-за  кордону
сокола  дівчина.  
Повернувся  він  додому  
в  цинковій  хатині.
Схилилася  край  могили
калина  червона.
Її  крилами  обвила  
сива  діва  в  чорнім.

Ой  розкидані  по  світу
могили  вкраїнські.
Ні  любистку,  ні  барвінку,  
ніякої  вісті.
Лине  пташка  до  калини  –
душу  спопеляє...
Краще  мати  домовину
у  рідному  краї.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335285
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.05.2012
автор: Олександр ПЕЧОРА