Все мчать кудись вокзали і перони,
А я милуюся вогнями незнайомих міст.
Все пробігають вікна і вагони,
Я не впіймаю потяга за хвіст.
А світло безупинно тоне
І губить у туманах незнайоме місто.
Горнятко чаю швидко так холоне.
Засну під музику вагона-піаніста...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335306
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.05.2012
автор: Люба Василик