***
Ти рідко так являєшся мені,
Не часто так торкаєшся рамена...
Лоскочу серцем спомини сумні.
Не осягнувши щастя достеменно,
Бреду самотньо в далеч журавлів,
Де небо сонне - квітничок надії,
Десь на краю, припавши до землі,
Північним сяйвом півтуманно мліє...
Туди, де тінь од лебедя пера -
То тільки мрія вірності без смутку...
Ти рідко так торкаєшся чола,
І геть нечасто зачіпаєш думку...
(13.04.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335360
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.05.2012
автор: Леся Геник