Перекотиполе полем кочувало,
Перекотидоля долом ночувала.
Перекотищастя в хату завітало,
Але українців в хаті не застало.
Перекотитато в наймах пропадає.
Перекотимати Риму догоджає.
Перекотидіти перекоти роду:
Перекотидочка в гаремі на Сході…
Годі у московськім рабстві пропадати,
Перекотисину, перекотизятю!
Нащо нам стамбули, нащо нам берліни?
Час прийшов зустрітись в рідній Україні.
Линьмо в Україну, як лелече птаство.
Виженім із хати кляте яничарство!
Досить нам котитись перекотиполем,
Досить натерпілись перекотидолі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335445
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.05.2012
автор: СавчукМикола